Попович Василь Васильович
Після закінчення восьмирічки та музичної школи, Василь вступає в Ужгородське державне музичне училище (нині ім.. Д.Задора), яке успішно закінчує в 1978 році.
У 1978 році прийнятий у Великобичківську дитячу музичну школу, на посаду викладача музичної школи по класу баяна. Після служби в армії продовжує працювати в цьому ж навчальному закладі, а також за сумісництвом влаштовується на роботу у Малобичківську ВШ №2 (нині ЗОШ І-ІІ ст. №3 ) на посаду вчителя музики та співів. Саме тут вперше пробує себе як хормейстер, та запроваджує нові інструментальні жанри.
З 1981 по 1985 роки (спочатку 2 роки навчався на денній формі навчання, а після одруження перевівся на заочний відділ) – навчався у Івано-Франківському педагогічному інституті (нині Інститут мистецтв Прикарпатського університету) ім. В. Стефаника на музично-педагогічному факультеті. Після успішного закінчення вузу, знову повертається на роботу в музичну та загальноосвітню школи рідного селища.
Поряд з традиційними дитячими хоровими колективами (молодших, середніх та старших класів) при загальноосвітній школі створює вокальні ансамблі дівчат («Весняні голоси» та «Червона Гвоздика»), хор та вокальний ансамбль хлопчиків «Корчагінці» та ряд вокальних дуетів, тріо, квартетів, підготував велику кількість сольних виконавців тощо. Саме ці творчі колективи наприкінці 80-х років були вперше в районі нагороджені почесною грамотою відомою Всесоюзною в той час військовою газетою «Красная Звезда» - за розвиток патріотичного виховання підростаючого покоління.
Поряд з вокально-хоровими колективами Василь Попович започаткував при загальноосвітній школі і нові інструментальні форми: ансамбль дитячих іграшкових та ударно-шумових інструментів і ансамблі металофоністів та ксилофоністів. Згодом Василь Васильович розширив діяльність шкільної художньої самодіяльності. Згодом створив дитячий ансамбль пісні і танцю «Смерічка». Новаторським кроком було запровадження в школі малих інструментальних форм – дует дримб, родинні ансамблі троїстих музик тощо. Новою сторінкою в його творчості поряд з викладацькою діяльністю в музичній та загальноосвітній школах є робота за сумісництвом в Рахівському районному Будинку дитячої та юнацької творчості, де довгий час очолював вокальні (ансамбль дівчат) та інструментальні (оркестр гуцульських народних інструментів) гуртки. За досягнуті успіхи в справі навчання і виховання підростаючого покоління, влітку 1993 року, Василя Поповича нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти України
Плідно працює Василь Васильович і на ниві культури. При музичній школі очолює дитячий оркестр народних інструментів, який є постійним учасником районних та обласних свят і фестивалів. Його виступи неодноразово транслювалися на обласному та всеукраїнському телебаченні “Сонячне коло", "Грають юні музиканти", "Веселка". Оркестр представляв мистецтво Закарпаття на телетурнірі "Сонячні кларнети" у місті Києві. У серпні 1993 р. шкільний оркестр став переможцем III Гуцульського фестивалю в місті Рахові. За успіхи та високу професійну майстерність у 1992 році оркестру народних інструментів присвоєно почесне звання "зразковий". В квітні 2008р.на ІІІ Міжнародному фестивалі дитячо-юнацького та молодіжного мистецтва «Закарпатський едельвейс» оркестр удостоєний найвищої нагороди - Гран Прі.
Поряд із цим В. Попович запровадив у музичній школі й малі інструментальні форми: дуети баяністів, сопілкарів, цимбалістів. Новаторським кроком було створення дитячих родинних ансамблів троїстих музик родин Огородників, Тимчаків, Волощуків та інших. Саме ці колективи в 1989 році стали лауреатами республіканського радіоконкурсу "Золоті ключі" і взяли участь в телетурнірі "Сонячні кларнети" в Києві.
В.Попович активно займається не тільки збиранням фольклору, а й відродженням народних традицій краю. Так, під його керівництвом було відроджено дитяче вертепне дійство "Баранки". В фольклорно-етнографічну групу входили учні музичної та загальноосвітніх шкіл селища. Цей фрагмент вертепного дійства було включено в Новорічну програму "Щедрий вечір", яку підготувала Національна телерадіокомпанія України (Київ).
Гордістю педагогічної діяльності В.Поповича є його учні, більшість з яких продовжили шлях свого викладача, навчаючись в середніх спеціальних та вищих мистецьких закладах, згодом поповнивши педагогічні кадри.
Протягом останнього десятиріччя В.Попович активно займався літературною діяльністю. Світ побачили його цікаві книги з народознавства та краєзнавства: "Народні таланти Великого Бичкова"(2001р.); "До вершин майстерності і досконалості" (2002 р.); "Дивосвіт народних звичаю Великого Бичкова"; "З вірою у Всевишнього"; "Таким життя творили люди..." (2004 рік).
Василю Поповичу належить упорядкування та вступна стаття до книги з новелами та мініатюрами журналістки О.Ю.Марущак «Дарунок долі» (2006 р.), та упорядкування, нотний текст і післямова до книги з віршами поетеси О.М.Чупак «Краплини моєї душі, або Ніби вчора» (2005 р.).
Поряд з викладацькою, концертною та літературною діяльністю, в його творчості значне місце посідає композиторська. Восени 2001 року Василь Васильович презентує свою першу композиторську роботу пісенний збірник "Ділюся скарбами душі". Згодом світ побачили пісенники "Дарую пісню Верховині" (2001 рік) і "Я серце в пісню переллю" (2002 рік). В них поряд з піснями для солістів надруковано твори і для вокальних ансамблів, однорідних та мішаних хорів. В грудні 2004 року в пройшла презентація нового музичного збірника з піснями "Родинні джерела", яка на обласній ярмарці «Книжковий Миколай-2005», посіла І премію, в номінації «найкраще нотне видання». В листопаді 2005 року друком у видавництві «Карпати» вийшла наступна книга композитора-пісняра В.Поповича «Доля - лелітка», яку написав у співдружності з поетом-піснярем Василем Кобалем.
Лише за останні два роки, з друку вийшло понад десять нових книг В.Поповича: - пісні для дітей «Співучий колобок» та «Скрипалик-цвіркунець», збірник вокально-хорових творів «Понад сині полонини покотилися пісні», в Ужгородському Поліграфцентрі «Ліра»; дитячі збірки - «Бджілонька Жу-Жу» та «Мереживо пісень моїх», у Тернопільських видавництвах «Підручники і посібники» та «Навчальна книга – Богдан»; «Як не любить тебе, мій краю!» - у Вінницькому видавництві «Нова Книга», та інші.
. Візитною карткою пісенної творчості Василя Поповича є його дочка - Наталія Попович, яка на протязі останніх років, домоглася високих результатів у народному та естрадному пісенному жанрах, стала переможцем багатьох Всеукраїнських та Міжнародних дитячо-юнацьких та молодіжних фестивалів-конкурсів: лауреат І премії (в номінації народний спів), та ІІ премії (в номінації естрадний спів) VІ Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості - "Наша земля - Україна" (Артек) –- 2004 р.; лауреат ІІІ премії, ІV Міжнародного дитячо-юнацького мистецького конкурсу «Срібний Дзвін» - 2003 р. м. Ужгород; лауреат XIII (ІІ премія), XIV (ІІІ премія) та ХV (І премія) Міжнародних гуцульських фестивалів у Вижниці (2003 р.) і Путилі (2004 р.) Чернівецької області та Рахові (2005 р.) Закарпатської області, лауреат Всеукраїнського телевізійного дитячого конкурсу конкурсу "Крок до зірок" (Київ) – 2007 р.; "Дипломант" IX Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні "Червона рута - 2005"; лауреат ІІІ премії Міжнародного дитячо-юнацького пісенного конкурсу "ТІ АМО" (м. Онешті, Румунія ); гідно представила пісенне мистецтво України на 31 Міжнародному огляді-конкурсі народних пісень "Маковицька струна" в м. Бардіїв Словацької Республіки (2003 рік), та Міжнародному мистецькому фестивалі Слов’янської культури (м. Слав’янськ на Кубані, Росія) – 2007 р.; Володар Золотого Диплому ІІ ступені в номінації «народний вокал» ІX Міжнародного дитячо-юнацького конкурсу солістів- вокалістів «Артеківські зорі» (2006 р. Артек); Володар Гран-Прі ІІІ Міжнародного конкурсу молодіжного мистецтва «Закарпатський едельвейс-2008»; лауреат Всеукраїнських дитячо-юнацьких та молодіжних пісенних конкурсів та фестивалів: «Кришталевий жайвір» - 2004 р. м. Тернопіль; «Кришталеві грона» - 2005 р. м. Виноградів; «Музична Парасолька» - 2004 р. м. Вінниця; «Різдвяні дзвіночки» - 2005 р. м. Червоноград; «Молода Галичина» - 2006 р. м. Новояворівськ; «Європа-Арт» - 2003 р. м. Ужгород та інші.
Зараз Наталочка – студентка музично-педагогічного факультету Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Бере активну участь в концертному житті закладу, вона – соліст-вокаліст студентського ансамблю «Classik», у складі вокального квартету музичного факультету SHOW-MUSIK» (керівник Сергій Краснов) - лауреат ІІ премії Міжнародного конкурсу «Данко» (м. Одеса, 2008 р.).
З 2006 р. працює директором Великобичківської ДМШ. До святкування 45 річного ювілею від дня створення музичного закладу, В.В.Попович приурочив нову книгу - «Школа музичного дивосвіту», в якій на основі документальних, архівних джерел і документів, досліджені витоки створення музичного закладу, його викладачів та учнів. За сумлінну працю та високий професіоналізм, керівника музичної школи Василя Поповича нагороджено Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України.
Восени 2006 року В.В.Попович став переможцем відкритого Всеукраїнського пісенного фестивалю ім. М.Машкіна що проходив в м. Іршава на Закарпатті (лауреат І премії в номінації «композитор-пісняр». А навесні 2008 року стає Дипломантом І Всеукраїнського конкурсу композиторських талантів «Спалахи Багаття», в м. Києві, який започаткував дитячий журнал «Пізнайко».
2009 рік став найбільш плідним у творчій діяльності композитора-пісняра Василя Поповича. Активізації композиторської діяльності сприяла підготовка, до відзначення свого піввікового ювілею та 30-річчя творчої діяльності. На творчий вечір ювіляра «Пісенний Дім Василя Поповича» зійшлися декілька сотень шанувальників його творчості не лише Закарпаття а й представники майже усіх куточків України. Привітати ювіляра прийшли колеги-композитори, голови творчих спілок та організацій, видавці, поети, аранжувальники, відомі виконавці його творів. Вокально-хорові твори композитора Василя Поповича включили у свій репертуар і успішно виконують багато професійних та аматорських колективів Закарпаття, серед яких: Заслужений Академічний Закарпатський народний хор, камерний хор «Кантус», лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів - фестивалів хорового мистецтва, хор хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи, чоловічий вокальний квартет викладачів Ужгородського коледжу культури і мистецтв «Цімбори», хорова група народного ансамблю пісні і танцю «Лісоруб» Великобичківського Будинку культури, народні вокальні дуети: «Рідна пісня», та «Камелія», вокально-інструментальні гурти: «Синьогори» та «Водограй». Успішно виконуються і вокально-хореографічні композиції на пісні Василя Поповича «Дівчина-горянка» (слова Ольги Попович) та «Джерельця Карпат» (слова Василя Кобаля), які виконує дочка композитора, Наталія Попович у супроводі зразкового дитячого ансамблю народного танцю «Джерельця Карпат». Його твори звучать на «Звітних концертах майстрів мистецтв Закарпатської області», які проходили в Київському Палаці культури «Україна». Більшість пісень композитора, які співає дочка Наталія, створені на слова поетеси Ольги Попович – дружини автора музики.
Пісні Василя Поповича виконують народні артисти України: Петро Матій, Марія Зубанич, Клара Лабик; заслужені артисти України – Олександр Садварій, Оксана Ільницька та інші.
Завершальним підсумком 30-річної композиторської діяльності Василя Поповича стала книга з вибраними піснями та новим творчими доробками «Світлиця, сповнена пісень», яка як подарункове видання побачила світ у травні 2009 року, у Закарпатському видавництві «Карпати». До неї поряд з сучасними молодіжними та дитячими піснями ввійшли і розділи з вокально-хоровими та інструментальними творами, а також СD та DVD альбоми (перший з яких знайомить з піснями автора у виконанні творчих колективів та окремих солістів-виконавців, а другий представляє записи телепрограм, присвячених творчості родини Поповичів). На сьогодні у творчому доробку Василя Поповича понад 200 пісень.
За вагомий особистий внесок у створені духовних цінностей, багаторічну плідну працю, високу професійну майстерність та з нагоди ювілею, директора Великобичківської дитячої музичної школи, члена Національної ліги українських композиторів, члена Творчої Спілки «Асоціації діячів естрадного мистецтва України», Заслуженого працівника культури України Василя Васильовича Поповича – нагороджено Почесною Грамотою Міністерства культури і туризму України.
До почесних нагород ювіляру В.Поповичу на творчому вечорі додалася ще одна – «ВІДЗНАКА» Закарпатської обласної ради «За розвиток регіону».
В жовтні 2009 року - вручено нагрудний знак «Відмінник освіти України».
В листопаді 2009 року – лауреат обласної мистецької премії ім. Д.Задора
Життєвий шлях та творча характеристика В.В.Поповича включені редакційною колегією в «Енциклопедію Закарпаття: визначні особи ХХ століття», яка вийшла друком у видавництві «Гражда» у 2007 році. А наприкінці 2009 року життєвий та творчий шлях В.В.Поповича вміщено на одній із сторінок Енциклопедичного альманаху «Кращі люди України».
Селищний голова
Селищний голова Курси Валют
